Маусінрам (Індія)

Лідером серед дощових країн світу експерти вважають Індію. Вона займає перші рядки рейтингу з річних опадів. Пальму першості серед дощових місць Індії отримує невелике високогірне село Маусінрам. Згідно з «Книгою рекордів Гіннесса», за рік тут випадає 11 871 мм опадів, а це майже повністю затоплена п'ятиповерхівка. Однак мандрівникам подобається Маусінрам, у якому відчувається містика оповитих туманом вулиць. Вузькими провулками Маусінрама ніби пропливають дивні риби. Однак це місцеві жителі, незвичайний вигляд яким надають спеціальні плетені головні убори. Завдяки цим капелюхам індійці рятуються від дощу. Традиційний для країн Азії конусоподібний головний убір пліток таким чином, що з одного боку прикриває голову, а з іншого – спину. За формою ці капелюхи нагадують половину шкаралупки фісташки.

Черапунджі (Індія)

На другому місці в даному рейтингу невелике індійське місто Черапунджі. Він розташований за 10 км від Маусінрама. За оцінками експертів, за рік у Черапунджі випадає близько 11 777 мм опадів. Символом та головною пам'яткою міста став незвичайний винахід місцевих жителів – «живі» мости. Це візитна картка Черапунджі. Справа в тому, що звичайні бамбукові мости швидко стають непридатними у вологому кліматі. У результаті індійці вирішили перекидати через річки та яри коріння каучукового дерева. Спочатку жителі будують бамбуковий місток, а потім ним пускають молоде придаткове коріння. Після того як це коріння досягне протилежного берега, воно вростає в землю. У результаті такі «живі» перекладини утворюють міцну конструкцію. Подібний міст «зростає» близько десяти років і слугує довгі роки.

Тутунендо (Колумбія)

Третій рядок у списку дощових місць дістається селу Тутунендо, розташованому на заході Колумбії. Вона знаходиться у високогірному регіоні Чоко. У цьому невеликому поселенні щорічно випадає близько 11 770 мм опадів. У 1974 році у Тутунендо було зафіксовано абсолютний рекорд нашої планети – 26 303 мм опадів. Однак така висока вологість та постійні дощі не відлякують туристів. Особливість цього регіону в тому, що дощі переважно йдуть вночі, а вдень погода тішить своєю стабільністю. Мандрівники можуть гуляти горами, що потопають у зелені, сплавлятися по річках і купатися у водоспадах. Вологість повітря у регіоні прагне 100%. Зазначимо, що місто Куібдо, розташоване неподалік Тутунендо, вважається найдощовішими у світі.

Річка Кроп (Нова Зеландія)

Наступним дощовим місцем на Землі фахівці вважають річку Кроп. Вона знаходиться у Новій Зеландії, у високогірному районі Південного острова. Найближче місто тут – Хокітика, розташоване на узбережжі, звідки можна вирушити до дев'ятикілометрової ділянки річки Кроп. У цій місцевості на рік випадає 11516 мм опадів. У грудні 1995 року у Новій Зеландії було зафіксовано новий рекорд: обсяг опадів за 48 годин становив 1 049 мм. Однак туристів не лякає надмірна дощовитість. Мандрівників приваблює неймовірної краси природа, а також чиста блакитна вода, яка підсвічується білими скелями та відбиває дерева, що нависають. Повноводні річки цього регіону протікають мальовничими каньйонами, якими можна здійснювати незабутні прогулянки.

Острів Біоко (Екваторіальна Гвінея)

На п'ятому місці знаходиться острів Біоко, найвологіше місце Африканського континенту. Цей регіон відокремлений від решти масиву суші широкою протокою. На острові Біоко випадає 10450 мм опадів на рік. Однак туристів приваблює його багата та різноманітна природа. Цей невеликий острів вулканічного походження характеризується дивовижною красою пляжів з чорним піском. Тут знаходяться чудові золоті бухти з кораловими рифами, а також джунглі та водоспади, високі скелясті урвища та величезне озеро, що зачаїлося в кратері вулкана.

Дебундша (Камерун)

Замикає топ-6 дощових місць планети село Дебундша. Вона розташована на території Африки, у Камеруні. У рейтингу найвологіших місць світу вона посідає почесне місце. Село Дебундша знаходиться неподалік екватора. Дощ тут триває більшу частину року, а обсяг опадів становить 10 299 мм. При цьому високі гори, що оточують село, затримують хмари. Неподалік Дебундші розкинулося красиве вулканічне озеро. Іншою пам'яткою місця є однойменний мис, на якому знаходиться маяк, встановлений німецькими колонізаторами у 1904 році.