Ісландія

1 червня 2024 року на президентських виборах в Ісландії перемогу здобула Хадла Тоумасдоуттир – підприємниця, інвестор та соціальна активістка. До президентства вона займала ключові позиції в різних фінансових організаціях, а також активно підтримувала гендерну рівність, принципи сталого розвитку та етичне ведення бізнесу. Х. Тоумасдоуттір стала другою жінкою-президентом в історії Ісландії. До неї цю посаду обіймала Вігдіс Фіннбогадоуттир, яка правила країною протягом 16 років: з 1980 по 1996 рік.

Мальта

У квітні цього року Міріам Спітері Дебоно стала 11 президентом Мальти. Вона увійшла в історію як перша жінка з острова Гоцо, обрана на цю посаду. Раніше М. Спітері Дебоно обіймала посаду спікера Палати представників, представляла інтереси Лейбористської партії у парламенті та активно підтримувала ініціативи, спрямовані на захист прав жінок та покращення соціальної політики. Вона стала третьою жінкою на посту глави держави, продовжуючи шлях, прокладений такими визначними політиками, як Агата Барбара та Марі-Луїза Колейро Прека.

Молдова

Мая Санду стала президентом Молдови у грудні 2020 року, увійшовши в історію як перша жінка, яка обійняла цю посаду в країні. До того як очолити державу, М. Санду брала активну участь у політичному житті, обіймаючи посаду прем'єр-міністра. Її політична кар'єра розпочалася з роботи в Міністерстві економіки та торгівлі, де вона просувала реформи, спрямовані на покращення економічної ситуації в країні. Крім того, М. Санду отримала міжнародний досвід, працюючи радником виконавчого директора Світового банку у Вашингтоні.

Індія

Драупаді Мурму стала 15-м президентом Індії в липні 2022 року, увійшовши в історію як перша представниця корінних народів, яка обійняла цю високу посаду. До свого президентства Д. Мурму брала активну участь у суспільно-політичному житті країни та займала ряд ключових посад. Зокрема, вона була губернатором штату Джаркханд та депутатом від штату Одіша. Д. Мурму є другою жінкою-президентом історії Індії. До неї цю посаду обіймала Пратібхі Патіл, яка керувала країною в період з 2007 по 2012 рік.

Данія

Метте Фредеріксен обійняла посаду прем'єр-міністра Данії в червні 2019 року, ставши наймолодшою жінкою, яка коли-небудь стоїть біля керма країни. До того як очолити кабінет міністрів, М. Фредеріксен брала активну участь у політичному житті, бувши членом Соціал-демократичної партії Данії. Вона розпочала свою кар'єру в парламенті у 2001 році, після була міністром зайнятості та міністром юстиції. Тим часом М. Фредеріксен не є першою жінкою, яка очолила уряд Данії. До неї цю посаду обіймала Хелле Торнінг-Шмітт, яка керувала країною з 2011 до 2015 року.

Таїланд

Пхетхонгтхан Чинават стала прем'єр-міністром Таїланду в серпні 2023 року, продовживши тим самим династію Чинават, яка вже довгі роки значно впливає на політику країни. До свого призначення вона займала ключові пости у сімейних корпораціях і була членом партії Пхіа Тхаї. П. Чинават стала другою жінкою, яка очолила уряд Таїланду. До неї найвищу державну посаду в країні обіймала її тітка, Йінглак Чинават, яка була прем'єр-міністром із 2011 по 2014 рік.

Грузія

Саломе Зурабішвілі стала президентом Грузії в грудні 2018 року, увійшовши в історію як перша жінка, яка обійняла цю посаду в країні. До того як очолити державу, С. Зурабішвілі працювала послом Франції в Грузії, а 2004 року стала міністром закордонних справ. На цій посаді С. Зурабішвілі відіграла ключову роль у покращенні відносин країни з Європейським Союзом та НАТО. Однак її дипломатична діяльність зіткнулася з внутрішніми політичними труднощами, і 2005 року вона залишила міністерську посаду, перейшовши в опозицію.

Ефіопія

Сахле-Ворк Зевде стала президентом Ефіопії у жовтні 2018 року, увійшовши в історію як перша жінка, яка стала біля керма держави. До того, як очолити країну, С. Зевде працювала послом Ефіопії в таких країнах, як Франція, Джибуті та Сенегал, а також обіймала важливі посади в Організації Об'єднаних Націй, включаючи посаду спеціального представника Генерального секретаря ООН та голови офісу ООН у Найробі.